Полинути до хмар на крилах вітру,
Вдихнути в себе чистого повітря.
Наповнить барвами свою сумну палітру,
Сплести собі вінок з калинового віття.
І щирістю очей ламать брехню,
Немов волошками вплітать надію у волосся.
В полях співати пісню солов'ю,
І гладить золоте колосся.
Кидати рушники стежками,
Які ночами мати вишивала.
І темними ночами під зірками
Все карі очі виглядати, мов заграву.
Духмяним полином п'янити гай,
І журавлів все кликати додому.
Щоб покидали вже той теплий край,
Щоб небо опустить додолу.
Прозорістю річок, вершинами Карпат
Я б напувала своє серце й піднімала.
Не треба жодних замків і палат,
Лишень б цвіла моя держава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163963
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2010
автор: k-ivanka