Тема: Покинута хата.
----------------------
Надворі стогне завірюха,
Дороги снігом заміта.
Та серце зи́му вже не слуха:
У нього мрія золота.
Що сонце ясне у зеніті
промінням землю обійма.
І світ купається у цвіті...
Й про зиму згадки вже нема.
Палахкотять на сонці мальви
І все запалюють вогнем.
Червоні, жовті, незрівнянні
Вітають всіх з хорошим днем.
Стара, низенька біла хата
Стоїть, неначе у вінку.
На радість і красу багата...
А що ще треба на віку?
Ось біля тину притулились
Блакитних півників рядки.
А зовсім поруч примостились
Сором"язливі нагідки...
Отак цвіте весна в подвір"ї,
Стареньку хату звеселя.
В народі є таке повір"я:
Що від краси цвіте душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163654
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.12.2009
автор: Н-А-Д-І-Я