Давно хотіла погасити сонце,
та не вистачало сил…
Не можу в небо вже дивиться…
проста і тиха мрія вже без крил…
Розбилися колись яскраві мрії,
і не блищать шалено очі,
просто хочеться втекти і розчинитись
в обіймах пустоти й блідої ночі ..
Я знаю - вже нічого не вернути,
не зупинити хід годин…
хотіла знову повернутись,
згадати тепло щасливих хвилин…
хотіла втекти до давньої мрії…
відчути себе твоєю квіткою надії…
твоєю квіткою…
Нічний проспект...дорога …шум…
і сіре небо, біль…та сум…
і знову гордий дощ, а на душі морози
а може то не дощ, а чиїсь сердечні сльози?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162896
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2009
автор: Квітка Надії