Порожніми стали життєві коридори,
Слова прощання на вустах…
І не потрібні нам пусті розмови -
У кожного своя дорога і свій шлях.
Хочу змити бруд брехні з своїх долонь,
Розбити між нами стіну німу,
А ти не вмів любити, не вмів прощати,
Лиш пив життя отруту хмільну…
Ти наче й близько, але так далеко,
Ідеш повільно повз мене, не спіша…
Хоч розійшлись ми, але ти відчуваєш –
З тобою моє серце, моя душа…
Не розбивай серця тим, хто тебе так любить,
Для кого ти дорожчий за життя,
Кохання зцілює, але воно і губить -
Тих, хто у розлуці не відчув і долі каяття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162731
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.12.2009
автор: Квітка Надії