Солодке вино здурманює кров,
надія моя летить у тумані,
не знаю сама, що то: чи сон, чи любов?
Чи просто я знов заблукала в коханні?
Я мало думала про щастя,
та вже немає вороття,
коли беру його за руку -
вона холодна як і життя.
Для мене він - образ, що запалює кров,
Для нього я просто дівчина в тумані...
Чи це страшний сон? Чи, може, любов?
Невже я сама заблукала в коханні?
Мене він вже не знає - для нього я тінь,
для мене ж - найбільше кохання,
йому гірке як полин
моє найщиріше зізнання...
Для нього світ мій - це туман,
мене він знов навіки полишає,
вся наша любов - то мій самообман,
яка в розбитих мріях догорає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161527
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2009
автор: Квітка Надії