Летять загублені серця
і тануть тихо, як на краю Сени.
Затиха останній Листопад,
а ти стоїш позаду мене.
Звучать терпкими струнами дощу
мелодії осінньої вистави.
Ти пам'ятаєш лиш мене...одну.
А я мовчала...я мовчала...
Згоряють дні холодними вогнями.
Примхливі крики кинутих птахів.
Горять і тліють з листя водоспади.
Палахкотять серця і не затихнуть їм.
Летять роки через мої спектаклі,
прем'єрами щодень живу.
Тремчу, як дивні струни арфи.
Покинутою тінню я піду.
Замкнулось все останніми віршами,
трикрапка знову...Ти мовчиш.
Розвіялись події розбитими листками.
Позаду мене ще стоїш.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161445
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2009
автор: тепла осінь