Вже не питаю.

Мовчання  дай  своїй  душі,  дай  сили,
Нехай  вона  хоч  раз  в  тобі  спочине,
Відмовиться  від  бруду  міської  суєти,
Очиститься,  наповниться  вогнем  негаснучої  сили...
Та  бачу  -  ні,  весь  світ  тобі  обрид,
Задумливо  ти  дивишся  у  хвилі
І  ті  троянди  пелюстки  тобі  уже  не  милі...
Тебе  закрили  дуба  вічні  тіні
І  заховали  душу  в  темному  кр́аю,
Наступають  на  тебе  хмари  осінні,
Щоб  забрати  тебе  до  р́аю,
А  ти  тікаєш...Куди?
-  Вже  не  питаю....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161349
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.12.2009
автор: Квітка Надії