У вікні чорніє ніч,
Не змикає своїх віч.
Усе думає про море,
Подумки у ньому тоне.
Розсіває рукавами
Зорі попід небесами.
І тумани огортає
Випаруваним чаєм.
Шепче шелестом води
Зорям про свої думки.
Відбивається в очах
Тисячами гострих шпаг.
І сміється,ніби звук
Породив нестримний стук.
Забувається в обіймах,
Одиноких пізних тінях.
Хлюпотить Молочним Шляхом,
І туман спадає прахом.
Подихом морозить страх,
Щоби місяць не погас.
І тремтить,і спати хоче,
Та щемить і ножі точе.
Буде різати свій стан,
Щоб світанок наставав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160250
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.12.2009
автор: k-ivanka