Про важке життя інспектора ДАІ

Ходжу  на  роботу  я
Й  думку  гадаю:
Чому  я  зарплату  
Таку  малу  маю?

Чи  я  не  працюю
Сумлінно  й  старанно?
Чи  може  з  роботи  
Іду  я  зарано?

Я  вийду  на  вулицю,
Паличку  візьму…
Он  їде  назустріч
Коняка  залізний.

Великий,  блискучий,
Красивий,  зараза!
А  ось  вам  і  жезл!
Не  помітив  відразу?

Ану,  документики
Ваші,  шановний!
Петренко,  сержант  я
Як  лох  невгамовний

Стою  за  копійки,
Пильную  порядки,
Ану,  щось  підкиньте,
Ви  ж  маєте,  дядьку!

А,  Ви  депутат!?
Клянусь,  обізнався,
Їзжайте  здорові!
(Все,  думав,  попався!!)
 
От  так  і  стою
На  варті  щоднини,
А  ще  й  не  зароблю
Ні  копійчини.

То  Ланос  проїде
(от  тих  розвелося!),
Грошей  в  них  звичайно
Ще  не  завелося.

А  я  пожалію,
Бо  добра  натура,
Відпущу,  не  візьму
Ані  купюри.

То  Мерс  пролетить,
БМВ  пронесеться.
Зупиниш  –  а  він
Депутатом  зоветься…

Ось  так  і  живу  я
І  думку  гадаю:
Навіщо  ДАІшником  
Став  я,  не  знаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160091
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.12.2009
автор: Лидок