Котиться по ніжній щічці,
Як по квітів пелюстках,
Слізка, що була у річці
Схована в душі пустках.
Та вона лише одненька:
Тендітна та маленька.
Й до того ж, вирвалась ВОНА,
А не потік з самого дна.
Він міг би хлинуть напоказ,
І литись дощиком рясним.
Та замість цього лиш алмаз
Зачарував лише одним.
Сіянням своїм неповторним
Увагу привернув усіх.
І виявився чудотворним
Зіллям, що викликав лиш сміх.
07.12.2009 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159824
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.12.2009
автор: перлинка