Попелом

В  моїх  долонях  перший  постріл
Скорботою  поліг  у  забутті
Нестримна  іскра  впала  в  попіл,
Плач  розгорівся  в  іншому  житті

Благання  сипались,  мов  сльози
На  перехрестях  чужих  снів
Не  встигли  ще  прив’януть  рози,
Як  відчай  втрати  нас  покрив

Не  запекло  там  в  жоднім  серці,
Бо  мертва  плоть  вже  не  болить
На  стелях  жовтень  пише  „де  ж  ти?”
Відкрився  розум...  лиш  на  мить

Одної  миті  нам  так  мало
Нема  сполучень  і  стежок
Повітря  в  грудях  знов  не  стало
І  на  морозі  шепіт  змовк

Тремтять  долоні,  розсипають
Крихкі  думки  та  почуття
Навколо  пустка,  забувають
Й  без  того  страчене  життя

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: neverknowsbest