Ми юні ще, ми молоді.
Хай наші душі розквітають,
І будуть долі золоті,
Надія й віра не вмирають.
Немов міцную ту цеглину,
Хай віддамо душі шматок
Для будівництва України,
Для щастя наших діточок.
Я вірю в нашу силу волі,
І велич думки, міцність рук,
Я вірю, що не буде болю,
Не буде сліз, не буде мук.
Прийде майбутнє, світле й ясне,
І ми, його будівники,
Творити будемо прекрасне,
У радість дітям на віки!
6.02.2005р. Мезенцева Євгенія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156689
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2009
автор: Жемчужинка