Починається знову
мій потяговий синдром.
Музика грає, а вірші
танцюють,
вискакуючи
із голови.
Куди ви, куди?
Я не встигаю вкладати
вас
на папір і у свої думки.
Ви живете в душі...
Ви живете у посмішках
моїх дітей,
у слові "люблю",
слові "хочу"
і слові "кохаю".
Я можу багато
із вами
І майже нічого
без вас.
Я можу багато без
Когось,
А насправді - нічого сама,
Бо народити самій -
несила,
Бо зачати самій -
ніяк...
Бо носити під серцем
можна
лише щось спільне,
Переплетене
Перевишиване
Перев"язане
Змінене
Виняткове
Небесно-зелене
Вогняно-водяне
Щиро-наше
Дитя.
Мої вірші - все ж - Наші.
Мої вірші - напів Твої.
Лови мене нині у Своїм Сні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155667
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.11.2009
автор: LaLoba