коліноприклонені,
чому ви молитесь?
Чому молюся я
Серед вас?
Бо хочу спокою?..
Бо свячена вода
Обпікає чоло?
Де ти?..
„Отче наш...” шепочу,
не розуміючи слів,
відпускаю їх на самогубство
від удару об купол,
(не такий золотий, як у Лаврі)
чи згадаю ще щось, крім
„Вірую”?
перехрестилася.
Вийшла.
Ніби спокій, але
Якийсь не такий.
Тричі осінила хрестом.
Пішла і...
Забула...
14 березня 2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154606
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.11.2009
автор: LaLoba