Ти спиш,
Зайнявши ліжка поле битви,
Згубивши стогони у снах,
А я шепчу тобі молитви,
Немов задуманий монах.
Ти спиш.
Напруження спада часами
З обличчя, з серця, з рук та ніг.
І я лягаю по-між нами,
Як ти хвилину тому ліг.
Ти спиш...
Я дивлюся крізь ніч покоєм
На дитинча людське і Вовка,
І лиш на мить торкну рукою,
Зітхну востаннє і замовкну...
Ти спиш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.11.2009
автор: LaLoba