Багато необдуманих думок сховала я в найпотаємніші куточки свого серця.
Це запитання: "Ти щасливий?" бентежило мене давно,та що із того?
Це марення тобою,мов найгірша лихоманка,не лікується і не минає.
Я чекаю тебе,та навіть тінь твоя мене не помічає.
Я мов розтанула,я просто перестала існувати.
Для тебе це не стало втратою,ти ж не хотів мене,мабуть,і знати...
Мої слова,мої такі глибокі поривання тебе не зачепили,
Зате мене на землю опустили.
Повір,мені не стало легше - стало гірше,
Адже в душі я все ж надію ще плекала.
Та це лиш мрія,вона - нездійсненна,
А я кохаю тебе далі,як й колись кохала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154303
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: k-ivanka