Так мало дня, щоб всі здійснити мрії,
Забути всі минулі сторінки...
Відкрити двері, відчинити вікна
І викинути геть свої думки!
Так мало дня, щоб вислухати душу,
Щоб вигнати із неї зло усе...
Так мало часу, щоб залікувати рани
І зупинити біль, який росте.
Так мало дня...так мало порятунку,
Не бачу світла у кінці життя,
Але уста так прагнуть поцілунку,
Якому теж забракне дня...
Так мало дня, аби сказати про кохання,
Щоб душу вилити тобі свою...
Так мало...але знову зволікання
Мішають вимовити: "Я тебе люблю".
Так мало дня, та й вічності нам буде мало,
Аби розставити крапки над "і"...
Я прагну щастя, а ти - ідеалу,
Я ніяк не підходжу тобі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153647
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2009
автор: k-ivanka