Неначе квітка чарівна осіння
На зірку схожа, айстра пурпурова,
Палає теплим сонячним промінням
Із літа та й іще після Покрова
Не дурно кажуть, що коли дивилась
На небо Діва, плачучи за сином,
Воно зв’язало сльози з своїм пилом
У цю красу назавжди, воєдино.
Саме така і ця чудова жінка:
Сором’язлива, зростом невеличка,
Душею справжня щира українка,
Знайома незнайомка Ганка Гличка.
Зірка, подарована небом
Айстру ще називають квіткою неба. Існує легенда про те, що вона була створена з космічного пилу у той момент, коли Діва дивилась на небо і плакала. Й справді, квіткові корзинки дуже схожі на зірки. У давнину люди вірили, що запах спаленого листя квітки виганяє змій. Батьківщина айстри – північні області Кореї, Маньчжурії, Китаю.
http://panorama.pl.ua/barvi/719-kvitka-oseni.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150612
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.10.2009
автор: Катя Андриенко