Вмирати павутиною останнього бабиного літа…
Просити залишитись, щоб змогти піти першим…
Кидати під ноги асфальтно-осінні квіти,
І просто мовчати, щоб було любити легше …
Розмальовувати світ у сіро-зелений колір,
Щоб безліч речей нагадували мені про тебе…
Забути любити. Забути. Любити. Ніколи...
Погаснувши зіркою в ранішньо-сивому небі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149367
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.10.2009
автор: Христя Волощак