Я чекаю всю вічність,
та твій час то є дні та ночі,
а для мене вимір,
то безмежного болю очі.
Я чекаю – віки минають,
а для тебе годинника рухи,
він руйнує мене, ламає
все сильніше стискає руки.
Я чекаю і мертвий всесвіт,
нерухомий і невблаганний
кривить душу мою і лає,
що життя моє марно минає.
Я в омані, але від болю
я не падаю, тільки літаю,
бо чекаю я не в неволі,
і чекаю на хвилях кохання.
Заблукала, та знаю дорогу,
і в очах його себе впізнаю.
Я чекаю на рідні ті очі,
я вмираю, та знов оживаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148515
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.10.2009
автор: Наталка