Доля

Ти    знову  граєшся  зі  мною,
Даєш  оманливу  надію,
В  колючих  тернах,  за  пітьмою,
Від  мене  заховала  мрію.

Ти  сльози  ллєш,  я  також  плачу,
Ти  каву  п'єш,  мені  гірчить,
Дала  мені  шаленну  вдачу
І  щастя  злет  лише  на  мить.

Щоб  моя  доле  безталанна,
До  слів  глуха,  від  болю  зла,
Не  співчутлива,  невблаганна
Мене  почути  ти  могла.

Коли  б  мені  сестрою  стала,
В  обійми  щиро  прийняла.
Хіба    ж  тоді  б  зі  мною  грала  ?
Крила  надії  не  ламала,
А  може  б...  і  допомогла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146627
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2009
автор: мышь