Грім гримить. Осіння погода,
Туман і темінь ночі, негода.
Йде злива.Блискавки шугають,
Немов чимось вони грають...
Та на небі знову йде війна,
Мабуть Бог всіх нас кара...
Війна світів, війна стихій,
Розбитих в тому чиїсь мрій...
Тепла і холоду, дня й ночі,
А я лечу тобі на зустріч по кручі,
Мов буревісник через хвилі,
То вони є, то у темряві, мов зниклі.
Дерева гнуться, вітер гуляє,
Серце з грудей вилітає,
Мозок він мій розпаляє,
А потім листя скидає.
Та бачу я у грі природи
У її осінній негоді,
Кохання наше І життя,
Нестерпне земне буття.
Тепло і холод в серці,
Неначе ми мерці,
Любов і ненависть в душі,
Хоч тікай зі світу мерщій.
Війну енергій і полів,
Добра і зла, і в тому гріх,
То перемир'я, то знову битва,
Тіло моє рветься на шматки чітко...
Я так тебе жадаю,
Що йду на зустріч смерті,
Вона давно на мене вже чекає,
Я в своїх почуттях відверта.
1997 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2009
автор: Макієвська Наталія Є.