Колись я зможу набрати достатню силу думки
щоб залишитися тут назавжди
назбираю таємниць і буду їх потроху витрачати
ні на що....Заради забавки....
Зможу пересилити тяжіння і впасти в дитинство
таке чисте як джерельна вода....
І таке ж недосяжне....
Не буду плакати не буду радіти
навіщо мені ці низькі людськи слабкості?
Я ж стану кимось могутнішим за них...
Але вже не зможу бути собою...
Ніколи не зможу набрати достатню силу думки
щоб залишитися тут назавжди,
загублю таємниці, буду потроху губити щодня...
Не пересилю кляте тяжіння й назавжди залишуся дорослою...
За що ж мені це???!!!
.....
Кішка ростягнулася біля ніг і я посміхнулася....
Вирішено:буду слабкою як і зараз..........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146238
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.09.2009
автор: Larmes soleil