* * *
Червоні колії пошани
Уже прорізали життя.
Комусь ввижаються Вільшани.
Комусь колишуться жита.
І колобродить вічна спека,
І верховодить печія.
Позавчорашня небезпека
Вже не питатиме, чия.
Застудять голос перегони.
Зірвуть овації вітри.
Неначе, й справді, легіони
Блакитних сонць зійшли згори.
А ти складатимеш і далі
До скриньки місячні гаї.
Докіль бентеги не відчалять
У сиві сутінки твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143747
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2009
автор: aleksgun