... Ти літала!

*          *          *
...  Ти  літала!  Ти  знову  літала!
Я  до  цього  не  звикну  ніяк.
І  була  ця  жага  —  як  навала.
І  була  вся  планета  —  твоя.

І  скидалася  ніч  на  пелюстку,
І  спиналася  ніч  на  крило.
Ех,  давно  вже  пора  у  відпустку  —
Скільки  втоми  у  сни  залягло!..

Але  світ  все  ще  не  відпускає,
Бо  він  знає  з  минулих  часів,
Що  за  іншим  витком  виднокраю
Відкривається  небо  не  всім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143709
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2009
автор: aleksgun