Поки пишу - я є.
Поки не пишу - лиш дихаю.
І поки весь світ -
це одна золота ікринка-яйце -
доти лиш сонце і вітер над стріхою...
Поки люблю - живу.
Доки не люблю - вмираю
щоразу в рентгенових
променях спогадів..
Поки живу - люблю,
а доки люблю - я дихаю,
а отже - я тут
ще поміж вами є...
Дихаю. Пауза. Знов надихаюсь -
пишу і живу - живу і пишу -
і накінець видихаю,
мов риба,
молитву-останню паузу:
дай, Боже, кисню ще!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141920
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.08.2009
автор: Vikta