* * *
Акустика слів розчинилась в світанку.
Лишилась мелодія твого тепла.
Ніколи тебе не кохав без останку,
А ти до останку зі мною була.
І в грудях дзвеніла, як пісня, як птиця,
Сполохана звуками серцебиття.
А потім злетіла, щоб в небі іскриться
Промінням печалі, розлуки, нестям...
А я, у покори і примхи закутий,
Стою серед муки найдовшої з тиш.
І як в своє серце тебе повернути,
Коли ти струною в безмежжя летиш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141275
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.08.2009
автор: aleksgun