Борис ПАСТЕРНАК
ЗИМОВА НІЧ
Мело, мело по всій землі,
На все довкілля.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Як влітку роєм комари
Летять на вогник,
Сніжинки линули згори
До рам віконних.
Ліпила віхола на склі
Кружки і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На стелю, ніби на нічліг,
Лягали тіні.
Сплетіння рук, сплетіння ніг
І доль сплетіння.
Два черевичка з ніг самі
Упали раптом.
І віск застиглими слізьми
На плаття капав.
І все втрачалося в імлі,
У сиво-білій.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На свічку дмухала імла,
І жар нестями,
Здіймав, як ангел, два крила
Хрестом над нами.
Мело весь лютий по землі,
І поміж ділом
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141001
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.08.2009
автор: aleksgun