БЕЗСОННЯ
1.
О Боже мій!
Я все-таки люблю
цю жінку.
Вона від мене
крилася журбою.
Вона до мене
ближчою не стала.
Та я люблю її —
І очі, й губи, й груди…
Хоч самоту свою
ніколи не розвію
в ній.
2.
Розхристане моє багаття,
Самотність відчаю,
величчя безвість,
послухай лиш бо —
як зірки лунають!
Коли ж ти, жінко,
схаменешся в мене?!
Коли почуєш
той жорстокий гомін,
той дзвін набатний,
що, як сонце, гине
в моєму серці?
3.
Спи, кохана.
Нехай Господь сьогодні
тобі насниться.
і розгойдає в зоряній колисці.
А коли зійде ранок,
я знов тебе
до тиші
відпущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140979
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.08.2009
автор: aleksgun