* * *
Жага моя, і сила, і душа,
І пристрасть, не остуджена у часі...
Любов, яка у безвість не пішла,
А сповіддю застигла у причасті.
Мене ти зачаровуєш до дна
Очима, переповненими небом.
Від них — моя наповненість земна.
І кожна мить — відмолена для тебе.
Цей світ вже невимовністю пропах.
Злетіти нам над ним — холонуть крила.
Гарцюють диво-коні по степах.
А вічність ще нам душу не розкрила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140978
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.08.2009
автор: aleksgun