Хмаристий спокій марить жовтизною
Опалий лист пророчить самоту
Та не для мене,- я завжди с тобою
Зганяю з плеч осліплу дрімоту
Розкішні дні забарвлені дощами
Калюжами малюють сон століть
Та з нами, лише тільки з нами
В красі воскреслій сонце майорить
Час повертати на зимові гони...
(думки бентежать загадкову суть)
Де ж починаються твої кордони
Що сенс будення словом стережуть...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140881
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2009
автор: Санчо (В Міхєєв)