* * *
Заломились дороги. Стікаються обрії рвійно.
Небеса нависають над садом ампірно.
І сплітають дерева свої переможні обійми.
І полощеться вись в моїх жилах підшкірно.
Ці слова — неозвучені крила заручин.
Ці думки — нерозлущені бубки чекання.
Я тобі заплатив за холодні крижини відлучень.
Я в тобі розтопив остороги сакральні.
Підіймись над склепінням бентежних означень.
Заховай в задзеркалля свої поєдинки.
Ти тотожна печалі Кассандри. Одначе
Нам на душі лягли хризантем валентинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140817
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2009
автор: aleksgun