До Опери заслали Пацюка:
Не в хор, не у балеті танцювати;
Призначили на роль керівника,
Щоб став пихатий трішечки багатим.
Солодкий мед тягнувся у словах,
Концепцію приплів експериментом.
Злітав самозакохано, як птах,
Насправді зріс дрібнесеньким агентом.
Обіцянки лилися вщерть дощем,
Близесенько маячив світлий обрій.
Пацюк належав саме до нікчем,
Котрі брехню плодять на ниві добрій.
Здоровий глузд невдаху переміг:
Зібрав незграбно київські валізи;
Подякував собі за спритність ніг -
В Одесу вдруге, мабуть, не полізе.
Культуру нищать саме Пацюки,
З благословіння владної руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140371
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2009
автор: Петро Корнійчук