МИСТЕЦТВО
Як цей світ розпластала уява!
Як цей простір обвіяли сни!
Важко жити і в зорях, і в травах
Чистотою своєї вини.
І замисленим кінчиком пензля,
Перекресливши виклик нудьги,
Залишати у кутику серця
Вічний біль про вчорашні борги.
Та не мерхнуть ці демонські барви
Під холодним отінням небес.
О художнику! Як від уяви
Відділити земного тебе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140328
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2009
автор: aleksgun