Злива

Ти  не  знав,  
якою  бувала  
сіднейська  злива  -
крізь  її  скляні  стіни
можна  було  дивитись  на  світ,
мов  на  диво:
химери  висотних  будов,
розмиті  плями-тіні  людей,
шум  дощу,
глухі  відголоски  міста  
й  віадук,  
яким  пролетить
потяг-експрес,
ніби  привид.  
Він  здолає,  мабуть,
ще  тисячi  миль:  
перетне  впоперек  
весь  цей  жовтий,  
плаский  континент,
(а  може,  помчить  
в  потойбіччя?),  
та  котрому  ніколи  й  ніяк  
не  домчати  у  край,  
що  з´єднати  би  міг  
той  материк,
де  залИшився  ти..
Звечоріло.  
Лиш  злива  і  віття
чорного  дерева*:
його  ніжне  квіття
якраз  опадало  -
синь  цих  пелюсток
була  так  подібна  
на  сни  у  дитинстві,
на  перші  фіалки
тендітні...
А  десь  там,  за  морями,  
у  заклятій  весною  землі
залишився  ти..
Там  танув  сніг  
і  в  гаях  розквітала
барвінку  блакить.
Здавалось,  що  ми  
полюбили  навік  -
тa  забули,
що  квітка  весни  
цвіте,
поки  сонце  росте,  
і  пелЮстки  її  
згоряють  
у  ніч  на  святого  Яна*..
Що  ж,  не  збулось.  
Дива  не  сталось.  
Piвнодення  весни
я  зустріла  тоді
на  терасі  з  вином:
під  аркадами
чорних  гілOк
від  бризу  й  дощу
тремтіла  мара  какаду,
за  скляною  стіною  води
малювала  потоп  
i  химерний  свій  світ  
примхлива  сіднейська  осінь...  

----------------
*  чорне  дерево  -  палісандр.  Kора  цього  дерева  зазвичай  дуже  темного  кольору.  Палісандр  розквітає  наприкінці  австралійської  весни  та  цвіте  до  ранньої  осені;  квітки  палісандру  мають  філолетово-блакитний  колір.

*  барвінок    розквітає  після  весняного  рівнодення  та  цвіте  до  літнього  сонцестояння;  лише  зрідка  може  ще  розквітати  на  зачатку  осені.  

-------------
21.08.2009

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140277
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.08.2009
автор: Vikta