По чиїйсь долоні
Краю серцем
Наче лезом
І кров дощу
Сріблясту
Злизую по краплі.
Останній штрих
Цілющого простору
Здираю із обличчя
Впевненої ночі.
Зминаю
В порожнечі
Лишки
І нанизую їх
На чуприни
Світла.
Це перша спроба
Самоклонування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136601
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.07.2009
автор: Шабо