На що життя дано мені?
Чому земля мене тримає?
Чому в очах горять вогні?
Хоч сон буття досі триває…
Мої моральні почуття –
Фізичний біль перемагає,
І я прямую в забуття,
Від нього захисту немає.
Така холодна і сумна
Та я ж людина! Прокидаюсь…
Якою ж я була чудна
Я все зумію, я розкаюсь!
Життя дано на те мені,
Щоб побороти в собі звіра,
Протерти очі кам’яні,
Щоб зникла клята недовіра.
В очах горять мої вогні
Тому, що просто жити хочу,
Щоб всі слова ці мовчазні
Перетворити в суть пророчу.
Дано життя усім на те,
Аби зустріти свої мрії
Суть мрії лиш від того йде –
На що налаштував надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134199
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2009
автор: natali07