Здавалося б, все давно сказано,
«Люблю» вже лунало не раз…
Та знову відвертими фразами
Шліфую коштовний алмаз…
В оправі зі світла і золота
Несу його бережно Вам,
Від серця любовно відколотий,
Переданий ніжним словам…
Із сяйвом надії і мріями
До Вас лине знову «люблю»,
Й поезія, сонцем навіяна,
Без сліз, без тривог і жалю…
Лиш острах, що буду відштовхнута,
Пригашує золото фраз,
Й від серця любовно відколотий,
Тьмяніє на сонці алмаз…
Та знову теплом відшліфований,
Чистіший води й кришталю,
Навічно він Вам подарований
В обіймах, в думках і в «люблю»…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133476
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2009
автор: К@труся