Ти й раніше не пахнув нічим?
Якось не помічала досі.
Я принюхуюсь, помовчи -
ні, не пахнеш.
Не пахнеш зовсім.
Ані плямами бастардо,
які з килима ти не витер.
Ані кодексом бусідо,
що зігнив в домовинах літер.
Ані рибою, що в четвер
на вечерю нам готувала
ані крихтами тих вечерь,
для яких тарілок замало -
їх ховав на звороті губ
(до яких з колін дотягавсь ти).
Навіть септики для заруб
не лишили слідів смолястих.
Ні віршами, що ти скосив,
не чекаючи на отаву.
ні полями моїх листів,
де між галками бродять гави.
Ти не пахнеш нашим дощем,
Навіть піт твій ніким не пахне.
Та під кожним моїм кущем
Твоїм духом тілесним тягне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133079
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2009
автор: Tara Maa