Поглянути розпачу в очі,
Зламатись під натиском світу,
Почути: безвихідь шепоче:
Не жити... Не жити... Не жити...
Дивитись з вікна безнадійно
Униз... І навчитись літати.
Придбати в аптеці снодійне
І спати... І спати.. І спати...
У склянку поставити квітку.
Востаннє згадати про звичність.
З життям попрощатися швидко.
Й у вічність... У вічність... У вічність...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132509
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.06.2009
автор: К@труся