А поруч нікого немає...
Іллюзія, обман, а може сон....
Від світу лиш спина,
До смерті втрапила в полон...
В душі уперто біль зростає,
Та посміхаюся чомусь...
Ніхто про мене нічого не знае,
Сама з усім борюсь...
А поруч нікого й не буде,
Мій світ помер...
Мене не помічают люди...
Я є лише химера...
Шматок граніту мое сердце,
В очах навіки пустка,
Життя повз мене вьеться,
І навіть тінь пішла...
А поруч нікого і не було,
Я просто марила...
Землею стало моє небо,
Я є химера-янгол...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130788
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.05.2009
автор: Велеслава