Розтане лід брехні та ворожнечі,
Одійде згодом в ніч бентежний вечір.
В далекий шлях зібралися рядками
Думки страждальні, биті до нестями.
Весна радіє сонечком ласкавим
Буяють всюди соковиті трави.
Маячить зло,кричить несамовито,
Довіру ніби цвяхами прибито.
Добро мовчить, передчуває розтин,
Людська байдужість - велетенським зростом.
Невже не бачить Бог цієї муки? -
Летять у спину гострі каменюки.
Лукавих усмішок іржаві леза
За кожним кроком необачним стежать.
Полюють вдало слуги ворожнечі -
Моя душа готується до втечі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130012
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.05.2009
автор: Петро Корнійчук