До тебе лину, ясене мій красний
Весняним подихом травневої конвалії,
Бринять мов сльози квіточки сріблясті
П’янкими трунками напоюють, запалюють.
Від млості збожеволіла неначе,
Вирують пестощів твоїх вогні червоні,
Занурилась мов листячко тремтяче
Знесилена коханням у чорторий любові.
Цілюще зілля вітерець зухвалий
Колише віттям ясеню під спів весняних злив ,
Мій Янголе, довічній смак конвалій
Навіть коли за обрій пІду... заховай у сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129778
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2009
автор: Катя Андриенко