Ще вмерти рано?
«Але ж жити пізно!»
Мені так мрії говорили грізно
І в попихах штовхаючи на край
розказували що за казка Рай
І ось стою я на краєчку світу
І бачу голову від страху не покриту
Зігнуту голову , як на уклін
І постать , що не може встать з колін
А грати геть відсутні. Чи то я не бачу.
Проте та постать тихо вічно плаче
Кайдани? Ні на ній нема кайданів
Проте повз неї сотні, тисячі капканів
І сковують вони її
А діти її у війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2009
автор: Контрабас