Прости мені затерті фрази
Прости несказані слова
Чи можеш ти сказать одразу
Щоб я в твоїм житті більш не була?
Затихнуть спогади , як всі моря стихають
І висохнуть можливо , як моря
Давай пом́овчим . Всі все і так вже знають
Де небо спочиває й де його края.
Торкнися поглядом , якщо ти справді йдеш
І не давай причин тебе вернути.
Спитаєш «Було добре?» я скажу «Авжеж!».
Чи може краще ще могло би бути?
Я в спокій замотаюсь наче в шаль
Та посмішки немає на обличчі
Твоє обличчя, як лещата, сковує печаль
Тебе я на прощання поцілую тричі.
Не треба дихать пристрастю! «Прощай!!»
Не треба думати про те чого немає
Ти сонце вранішнє вітай
Воно, можливо, всі секрети світу знає.
Долонями долоню не тримай
Бо жар в мені горить. Я не згасаю
Та ти скоріш скажи мені прощай
І не шепчи мені того , про що я знаю
Пусти мене із лагідних обійм
І не кажи . що простір поміж нами
Розкажеш потім колись їм
Тим хто нас поділив мостами
«Прощай!» Прощай мені зайорзані до дірок фрази.
«Прощай!» Прощай за тещо поміж нами тут було
«Прощай!» .І не тримай образи
За те що поміж нами буть могло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127413
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.04.2009
автор: Контрабас