Мову Шекспіра не описати
Наодинці зоставатись набридло
Дні такі повільні.Ало?
тільки гудки співають єхидно
Швидке горіння нервових клітин
Уваги ти хочеш,щож тримай.
Але чи витримаєш її на довго?
Так-то врости,а ні-відпускай.
Граєш зі мною ти в різні ролі
Ти,мов ліхтар,тільки б світити.
Звала,але сили не стало.
Може тобі нове кредо купити?
Я є ти? Зрослись мов тюльпани.
Все шо було зможеш спалити?
Якась інша чує твій шепіт
пляшки "щастя" на потім лишити?
Де всі вони,ті хто настрій псують?
Будувати свій дім особистий.
Вогняну воду пити й тремтіти
Вихід назовні серед ночі корисний.
Ми-близнюки,хоч і різні за статтю
Хоч ти тихо пускаєш до мене ту ніч.
І не знаєш шо сяєш вночі як сонце.
Візьму і віддам усе,наче річ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126969
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2009
автор: AbesiA