Собака бездомна погризлась,
І втекла у свою хатинку,
Зализала болючії рани,
Що здобула у поєдинку.
Посиділа, себе пожаліла,
Просто нікому більше втішати,
І на місяць ночами повила
Тільки він може поспівчувати.
Кілька днів побула наодинці,
Трохи видужала, оклигала,
Шрами шерстю своєю прикрила
Треба ж якось на лапи ставати.
Із своєї схованки вийшла,
І пішла як справжня вовчиця,
Скільки б раз її не кусали,
Вона з гордістю буде битися.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125811
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.04.2009
автор: Tau