Курортне кохання.
Він зустрів її у моря
В білім платі , мов весну
І забув про біль і горе
Від краси, немов усну.
В голубі очі подивився
Побачив неба там блакить:
Забув жінку, забув діти,
Закохався він на мить.
Обрадувався до нетями,
Красу в моря він зустрів
Взяв кохану попід руки,
В парк зелений її повів.
Пальми, квіти їм махали,
Фея морська в слід дивилась,
Трава зім’ята під пальмою
Від кохання залишилась.
Нічка темна ковдрою
Не раз їх накрила
Кохані в небо би злетіли
Та не дав бог крила.
Курортні ночі проминули
Відспівали в парку солов’ї
Пора прощатися настала
Кожен їде до сім'ї.
Попрощались на пероні
В нього губи від помади.
В неї щоки ледь червоні.
Попрощалися, розійшлися
Розбився курортний віз
Її на схід, його на захід
Розлуки поїзд їх повіз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125636
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.04.2009
автор: Їжак.