Відповідь Корозлику на
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122073
(а може продовження...)
Дощі, сумні дощі!
Ви йдете без зупинки
Вже сльози всі мої,
Немов душі краплинки!
Весна-красна на дворі
І сонечко сміється
А я, мов у коморі,
Сиджу і плачу, -
Б'ється
Моє серденько сильно,
Та прозою карає
Тих днів, коли печаль
Була…
Та не згасає
В мені чарівна мрія,
Прошу прощення в Бога,
Розвій ті чари зілля,
Шукав дорогу довго!
Куди податись?
Світом
Таким мені нестерпним?
В душі я хочу літа,
Кохання, що не меркне!..
Дощі,
дощі,
дощі!
Гріхи мої ви змийте,
Веселкою в душі
У рідний край полиньте,
Всі прожиті роки
Віршами в душу ляжте,
Дай силу для руки,
Бо вже писати важко!
Прошу тебе,
Розвій!
Всі сумніви трикляті
У порох дивних мрій,
Згорівших на багатті!
Вкажи куди веде
Дорога?
Чи до волі?..
Усіх моїх думок
Віршованої долі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122289
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2009
автор: Serg