Забуть тебе не дасть мені весна:
адже вона чарівна, молода.
Вона завжди про тебе нагада,
хоч вже душа до тебе й не літа..
Вона десь заблудилась...і нехай...
невтішних сліз з очей не викликай.
Із мрій моїх лишилися руїни,
Щаслива,безперечно, була ними.
Ти не казав шовковії слова,
не гладила мене твоя рука...
Не знаючи ні ласки, ні тепла...
що це любов - придумала сама...
Ти не вернув Любов, що була в сні,
зів"яли квіти у моїй косі...
Весна надворі...все вже ожива..
Моя ж Любов до тебе у м и р а...
А за вікном безперестанку йдуть дощі..
зі мною разом плачуть по тобі..
Сльоза чомусь холодна і гірка...
вона про тебе завжди нагада...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121997
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2009
автор: Н-А-Д-І-Я